Правильно обрана відстань між лагами для підлоги визначає міцність та довговічність цієї інженерної конструкції. Сьогодні переважна більшість забудовників зупиняє свій вибір на створенні дерев'яної підлоги. Поверхня з натурального матеріалу відрізняється екологічною чистотою та естетичною привабливістю. У більшості випадків для створення надійного та практичного перекриття використовуються лаги для підлоги. Залежно від особливостей проекту на них кладуться дошки та фанера. Ці матеріали мають різні технічні характеристики, що потребує особливого підходу у кожному випадку.

Лагами називаються бруски, які кладуть на заздалегідь підготовлену основу. Такою основою може бути бетонна плита, стовпчики або балки. Виготовляють лаги із різних порід дерева. У сухих приміщеннях з низькою прохідністю кладеться брус із ялини або сосни. Якщо під перекриттям буде сирий ґрунт або експлуатація кімнати пов'язана із вогкістю, то краще покласти брус із модрини. Незалежно від того, на якій підставі буде розташована решетування, потрібно використовувати гідроізоляцію. Найкраще для цього підходить руберойд. Перед монтажем деревину потрібно добре просушити та обробити антисептиком.

У деяких випадках під чистовим облицюванням облаштовується решетування з металу, пластику або залізобетонних стовпчиків.


Яке ухвалити рішення, вибирати забудовнику, орієнтуючись на свої фінансові можливості та майстерність.

Укладання підлог на лаги дає такі переваги:

  1. Збільшення товщини перекриття, що зменшить його теплопровідність, покращить звукоізоляційні характеристики.
  2. Між лагами можна розмістити комунікації, укласти теплоізоляційний матеріал. Це позитивно позначиться на комфортності та інтер'єрі приміщення.
  3. Створення рівномірного навантаження на чорнову підлогу, що збільшить термін його служби.
  4. Отримання ідеально рівної основи для фінішного покриття.

За відсутності бруса лаги можна зробити самостійно із дощок. Декілька ламелей склеюються і стягуються шурупами. Подібні вироби відрізняються підвищеною міцністю та відсутністю деформації при перепадах вологості.

Розрахунок підлоги з дощок


Перш ніж класти дощату підлогу, необхідно визначитися із конфігурацією бруса для лаг. Параметри поздовжніх опор залежить від товщини фінішного покриття і довжини прогону між точками опори. Ними вважаються балки та підпірки, які ставляться під лагами. Чим більше таких підпірок, тим тоншою буде товщина бруса.

При проведенні розрахунків слід дотримуватись такого співвідношення довжини прольоту та перерізу бруса:

  • 200 см - 100х50 мм;
  • 300 см - 150х75 мм;
  • 400 см - 180х100 мм;
  • 500 см - 200х150 мм;
  • 600 см - 220х175 мм.

Співвідношення сторін лаг, що укладаються, повинно бути 1:1,5. Мають брус так, щоб його більш довгі сторони знаходилися вертикально.

Так само важливим показником міцності готового перекриття є інтервал між лагами. Він повинен бути таким, щоб чистове покриття не прогинається під вагою 300 кг/м2. Таку норму встановлено для житлових приміщень. При товщині дошки 20 мм крок між лагами складе 30 см. При збільшенні товщини фінішного покриття кожні 5 мм відстань збільшується на 10 см.

Перш ніж укладати перекриття з бруса та рейок, потрібно врахувати такі правила:

  1. Між утеплювачем та фінішним покриттям повинен залишатися невеликий проміжок у межах 3-5 мм. Він необхідний вентиляції деревини.
  2. Краї дощок мають бути на відстані 3-6 мм від стін. Це необхідно для розширення покриття під час набухання від підвищеної вологості.
  3. При проведенні монтажу доцільно кожні 100-150 см під брусом ставити підпірки. Їх можна зробити із цегли або обрізків пиломатеріалу. Невеликі перепади по висоті компенсуються шматками руберойду.

Вибираючи матеріал для лаг, необхідно купувати брус із запасом міцності. Подібний захід дозволить не обмежувати вагу предметів інтер'єру.

Створення основи для фанери

Незважаючи на те, що цей матеріал відрізняється високою міцністю, його стійкість до вигину і тиску набагато менше, ніж у масиву деревини. Виходячи з цього відстань між лагами при будівництві підлоги з фанери береться менше, ніж при роботі з дошками. Як правило, фанера використовується для створення чорнової підлоги. На покриття укладаються лінолеум, килими та полоси, паркет та інженерна дошка.

Для роботи слід купувати плити завтовшки не менше 12 мм. Якщо покриття буде двошаровим, можна обмежитися фанерою товщиною 8 мм.

При проектуванні параметрів решетування слід орієнтуватися на розміри фанери. У будівельних магазинах можна придбати листи форматом 1525х1525 мм та 1220х2440 мм. При роботі з плитами 1525х1525 мм лаги укладаються з кроком 50 см. Якщо покриття робиться одношаровим, то інтервал слід скоротити до 38 см. Після укладання лаг між ними на такій відстані закріплюються поперечки. Якщо вибір зроблено на користь матеріалу форматом 1220х2440 мм, то робиться каркас зі стороною 40 см. Тобто, у всіх випадках крок відстані між лагами кратний габаритам фанери. Це робиться для того, щоб краї листів знаходилися на брусі, а не підвішеному стані.

Оскільки фанера після закріплення на каркасі накриватиметься фінішним покриттям, то слід купувати плити з одностороннім шліфуванням. Для створення першого шару доцільно набувати нешліфовану фанеру. При проведенні будівництва у приміщеннях із підвищеною вологістю вибір слід зробити на користь водостійкого матеріалу.

Плити укладаються у шаховому порядку. Перед прикручуванням у них потрібно зробити отвори для шурупів і зняти з них фаску. Це потрібно для того, щоб фанера не тріснула, а капелюшки шурупів були втоплені в чорній підлозі. Між листами матеріалу потрібно залишати технологічний зазор шириною 2-3 мм. Після укладання він зашпаровується мастикою.